Як підготувати дитину до школи

В час відродження і розбудови національної системи освіти початкова школа покликана забезпечити загальний розвиток дитини; формувати у молодших школярів уміння впевнено читати, писати і лічити, користуватися книжкою та іншими джерелами інформації; формувати загальні уявлення про навколишній світ; сприяти засвоєнню норм загальнолюдської моралі та особистісного спілкування, основ гігієни, виробленню трудових навичок.

Тому важливим завданням в період підготовки дитини до школи має стати виховання у майбутніх першокласників почуття відповідальності, самостійності, організованості, готовності трудитися (звичайно на рівні доступному дитині шести – семи років); формування правильних моральних уявлень, готовності поділитися, поступитися, прийти на допомогу). Обізнаність з моральними нормами, які визначають людські взаємини, здатність дотримуватись правил поведінки в колективі – надійний компас для новачка в новому середовищі.

Готовність дитини до школи умовно поділяють на загальну, інтелектуальну і психолого-педагогічну.

Одне з першочергових завдань сім’ї у забезпеченні загальної готовності дитини до школи полягає в тому, щоб сприяти її нормальному фізичному розвитку, виробленню санітарно-гігієнічних навичок, умінь самообслуговування і побутової праці. Сюди входить також і піклування батьків про нормальне харчування малюка, загартування організму, медичне обстеження.

Інтелектуальна готовність забезпечується оволодінням найпростішими формами мислення (поняттями, судженнями, умовиводами); мислительними операціями (аналізом, синтезом, порівнянням, узагальненням); розвитком допитливості, ініціативи, самостійності, уміння логічно мислити; формуванням умінь і навичок навчальної діяльності (планувати роботу, працювати в певному темпі та ін.).

Розумова готовність  дитини до школи передбачає також певний рівень сформованості вміння слухати дорослого і сприймати його вказівки, керуватися ними під час виконання завдання, усвідомлювати необхідність запитати, якщо завдання незрозуміле, оцінювати свою роботу, досягати бажаних результатів.

Велике значення для успішного навчання має правильне мовлення. Дитина повинна говорити виразно, правильно будувати речення, послідовно висловлювати свої думки. Якщо в мовленні дітей виникають проблеми батьки терміново мають пройти консультацію логопеда.

До початку навчання у школі майбутні першокласники мають оволодіти такими поняттями: “більше”, “менше”, “однаково”, “стільки ж”, “короткий і довгий”, “старший і молодший”; вміти порівнювати найпростіші множини предметів (геометричні фігури, фрукти тощо).

Значне місце в дошкільному вихованні повинен зайняти діловий настрій дитини на школу, на серйозну навчальну працю, тобто формування її психологічної готовності до навчання. Батькам треба пам’ятати, що головними у цій роботі мають стати найрізноманітніші засоби заохочення, а не примусу. Виховну роботу слід будувати на перспективі радісного очікування дня, коли малюк стане школярем; постійно переконувати, що навчання в школі – це серйозна праця, в результаті якої дитина дізнаватиметься щось нове. Ні в якому разі не слід залякувати труднощами, що можуть виникнути в процесі навчання.

Готуйте дитину жити і працювати в колективі ровесників. Пам’ятайте, що особливі труднощі відчувають учні, які ростуть в сім’ї одинаками.

Приладдя, яке необхідно придбати для першокласника:

¨     портфель;

¨     10 зошитів в косу лінію та 10 зошитів в клітинку;

¨     обгортки для зошитів;

¨     пенал;

¨     лінійка  (бажано дерев’яна);

¨     2 простих олівці (м’які);

¨     гумка;

¨     2 фіолетових пасти;

¨     олівці, фарби, пензлик, альбом;

¨     папка для уроків праці: кольоровий папір, ножиці, картон, клей ПВА, пензлик для клею;

¨     змінне взуття;

¨     спортивна форма та взуття;

¨     лічильні палички;

¨     набір цифр.

Пам’ятка для батьків першокласників.

1.       Ваша дитина стала першокласником. Підтримуйте тісний зв’язок зі школою. Відвідуйте батьківські збори і заняття для батьків. Ми постараємось, щоб вони стали для вас доброю школою організації сімейного виховання.

2.       Виділіть школяреві вдома постійне робоче місце.

3.       Привчайте учня до охайності, дбайливого ставлення до шкільного майна і навчальних посібників.

4.       Щоденно цікавтесь успіхами дитини в школі (питайте: “Що цікавого було сьогодні в школі? Про що ти дізнався, чого навчився? Чи похвалила тебе вчителька? За що? З ким ти дружиш? В чому полягає твоя дружба? Як ти допомагаєш товаришеві? Замість традиційного: Чи з’їв те, що я тобі дала до школи? Не товаришуй з Миколкою, бо він поганий хлопчик!”) Радійте успіхам малюка, допомагайте йому, але пам’ятайте, що допомога і контроль не повинні бути муштрою. Головне – підтримати інтерес дитини до навчання.

5.       Сприяйте тому, щоб дитина брала участь у заходах, що проводяться в класі або школі.

6.       Намагайтесь вислухати дитину до кінця. Поділитися своїми враженнями – природна потреба малюка.

7.       Організовуйте дозвілля дитини; привчайте слухати гарну музику, читати художню літературу; підтримуйте інтерес до техніки, образотворчого мистецтва і фізкультури.

8.       Систематично привчайте малюка до праці.

9.       Пам’ятайте, що тільки в тісному контакті школи і батьків можна добитися бажаних результатів у вихованні і навчанні дітей. Учитель – ваш перший порадник і друг. Радьтеся з ним, підтримуйте його авторитет. Зауваження щодо роботи вчителя висловлюйте в школі на зборах. Не робіть цього в присутності дітей.